WeBible

1 - Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму сьвідків, відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,

2 - дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.

3 - Подумайте бо про Того, хто витерпів од гріщників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабиш в душах ваших.

4 - Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,

5 - і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: "Сину мій, не гордуй караннєм Господнїм, анї слабни, докореншій від Нього;

6 - кого бо любить Господь, карає; і, бє всякого сина, котрого приймає."

7 - Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карав батько?

8 - Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не си ни.

9 - Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх, то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?

10 - Ті бо на мало днів, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.

11 - Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.

12 - Тим же "зомлїлі руки і зомлїлі коліна випростайте",

13 - і "стежки праві робіте ногами вашими", щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.

14 - Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,

15 - наглядаючи, щоб хто не відпав од благодатй Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;

16 - щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.

17 - Знаєте бо, що і опісля, як схотїв наслїдувати благословеннє, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.

18 - Не приступили бо ви до гори, до котрої доторкаємої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,

19 - і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:

20 - (бо не видержали наказу: "Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий."

21 - І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: "Я в страсї і трепеті.")

22 - А приступили ви до Сионської гори і до города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,

23 - до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всіх, Бога, і до духів праведників звершених,

24 - і до Посередника завіта, нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляв лучче, нїж Авелева.

25 - Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землі, то геть більше ми, одрікшись небесного,

26 - котрого голос тоді захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: "Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом."

27 - Се ж: "ще раз" показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.

28 - Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою тре-5а нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом

29 - Бо наш Бог - огонь пожирающий.