WeBible

1 - Тим же, зоставивши печатки Христового слова, ідїмо до звершення, не кладучи знов основин покаяння од мертвих дїл і віри в Бога,

2 - науки хрещення, і положення рук, і воскресення мертвих, і суду вічнього.

3 - І се зробимо, коли Бог дозволить.

4 - Неможливе бо тих, що раз уже просьвітились, і вкусили дара небесного, і стали причастниками Духа сьвятого,

5 - і вкусили доброго слова Божого і сили грядущого віка,

6 - та й відпали, знов обновляти покаяннєм, удруге розпинаючих у собі Сина Божого та зневажаючих Його.

7 - Земля бо, що пе падаючий часто на неї дощ, і родить билину, потрібну тим, хто її садить, приймає благословеннє від Бога.

8 - а котра приносить терни та бодяки, непотрібна і близька прокляття, котрої кінець на спаленнє.

9 - Ми ж надіємось по вас, любі, луччого і ближчого до спасення, хоч і говоримо так.

10 - Не єсть бо Бог неправеден, щоб забути діло ваше і труд любови, що показали ви в імя Його, послугувавши і послугуючи сьвятим.

11 - Бажаємо ж, щоб кожен з вас являв таке саме стараннє про тверду надїю аж до кінця,

12 - щоб не були ви лїниві, а послїдователї тих, що наслїдують обітниці вірою і довготерпіннєм.

13 - Обітуючи бо Аврааму Бог, яко ж бо нїкого не мав більшого, щоб клястись, кляв ся собою,

14 - глаголючи: "Істинно благословляючи благословлю тебе, і намножуючи намножу тебе."

15 - І так, бувши довготерпилив, одержав обітницю.

16 - Люде бо більшим кленуть ся, і всякої суперечки між ними конець на ствердженнє, - клятьба.

17 - У тому ж, хотівши Бог більше показати наслїдникам обітниці незмінність ради своєї, посередникував клятьбою,

18 - щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,

19 - котру маємо, яко якор душі, тверду і певну, і входить вона у саму середину за завісою,

20 - куди предтеча про нас увійшов Ісус, по чину Мелхиседековому, ставшись Архиєреєм по вік.