WeBible

1 - А як скінчив ся день пятидесятниці, були всі однодушне вкупі.

2 - І роздав ся зразу гук (шум) із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сиділи.

3 - 1 явились їм поділені язики, ніби огняні, і сїв на кожному з них.

4 - І сповнились усі Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

5 - Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.

6 - Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.

7 - Здуміли ся ж усі і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всі оце сі, що розмовляють, Галилейцї?

8 - Як же се чуємо кожний власну говірку свого, в якій родились,

9 - Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Месопотамиї, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,

10 - і Фригиї, і Памфилиї, й Єгипті і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,

11 - Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчв Боже?

12 - Здумілися ж усї, і в сумніві казали один до одного: Що се має бути?

13 - Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.

14 - Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всі жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.

15 - Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.

16 - А єсть се, що промовив пророк Йоіл:

17 - І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тіло ; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодці ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;

18 - і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.

19 - І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землі: кров і огонь і димову куряву.

20 - Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.

21 - І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.

22 - Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,

23 - Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.

24 - Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.

25 - Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.

26 - Тим звеселилось серце мов, і зрадїв язик мій; ще ж і тіло мов оселить ся в надії.

27 - Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння,

28 - Обявив єси мені дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.

29 - Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.

30 - Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тілу підійме Христа сидіти на престолі його,

31 - предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тіло не видїло зотлїння.

32 - Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.

33 - Правицею яс Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.

34 - Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,

35 - доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.

36 - Твердо ж нехай знав ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.

37 - Почувши ж се, домякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів : Що ж робити нам, мужі брати?

38 - Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.

39 - Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всіх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.

40 - І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.

41 - Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.

42 - Пробували ж у науці апостолській, і в общині, і в ламанню хліба, і в молитвах.

43 - Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.

44 - І всі віруючі були вкупі, і все було в них спільне;

45 - і продавали маєтки та достатки, і ділили їх на всіх. як кому було треба.

46 - І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радості і простотї серця,

47 - хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.