WeBible

1 - Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського,

2 - І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими.

3 - Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.

4 - Була ж близько пасха, сьвято Жидівське.

5 - Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?

6 - Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має роботи.

7 - Відказав Йому Филип: За двісті денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.

8 - Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:

9 - Є тут хлопець один, що мав пять хлїбів ячних [ячмінних] та дві рибки; тільки що сього на стільки?

10 - Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місці. Посідали ж чоловіки, числом тисяч з пять.

11 - Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотіли.

12 - Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.

13 - Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.

14 - Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справді пророк, грядущий на сьвіт.

15 - Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.

16 - Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,

17 - і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.

18 - А море, од великого вітру, що пурхав, піднялось.

19 - Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближують ся, і полякались.

20 - Він же рече їм: Се я; не лякайтесь.

21 - Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.

22 - Назавтра народ, стоячий по тім боці моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками сво'їми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,

23 - инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хліб, як хвалу оддав Господь;

24 - побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.

25 - І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?

26 - Відказав Їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.

27 - Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.

28 - Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити діла Божі?

29 - Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.

30 - Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб виділи ми, та й вірували Тобі? Що чиниш?

31 - Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.

32 - Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.

33 - Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, і життє дає сьвітові.

34 - Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.

35 - Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.

36 - Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.

37 - Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.

38 - Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.

39 - Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня.

40 - Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня.

41 - Миркали [відказували] тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;

42 - і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?

43 - Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.

44 - Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.

45 - Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.

46 - Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.

47 - Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічне.

48 - Я хлїб життя.

49 - Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.

50 - Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.

51 - Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту.

52 - Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тіло їсти?

53 - Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тіла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.

54 - Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня.

55 - Тїло моє справді єсть їжа, а кров моя справді єсть напиток.

56 - Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.

57 - Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.

58 - Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.

59 - Се Він глаголав у школі, навчаючи в Капернаумі.

60 - Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?

61 - Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?

62 - Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?

63 - Се дух, що оживлює; тіло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.

64 - Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.

65 - І рече: Тим глаголав вам, що ніхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.

66 - Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.

67 - Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?

68 - Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам ? у Тебе слова життя вічнього,

69 - і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.

70 - Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? А один з вас диявол.

71 - Говорив же про Юду Симонового Іскариота: сей бо мав Його зрадити, один з дванайцяти.