WeBible

1 - І вийшовши проходив через Єрихон.

2 - І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.

3 - бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був вросту.

4 - побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись па Него; бо туди мав проходити.

5 - як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогодні бо в дому твоїм треба мені бути.

6 - І злїз він боржш, і прийняв Його радїючи.

7 - І бачивши всї, нарікала кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.

8 - Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коди кого чим обидив, віддаю вчетверо.

9 - Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:

10 - прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.

11 - Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.

12 - Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.

13 - Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.

14 - Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.

15 - І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.

16 - Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.

17 - І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.

18 - І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.

19 - Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.

20 - Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:

21 - боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.

22 - Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;

23 - а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.

24 - І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.

25 - І казали йому: Пане, має десять мин.

26 - Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.

27 - А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.

28 - І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.

29 - І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,

30 - глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.

31 - І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому : Що Господеві треба його.

32 - Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.

33 - Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?

34 - Вони ж сказали: Господеві його треба.

35 - І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.

36 - Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозі.

37 - Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все мно-жество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,

38 - говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!

39 - А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.

40 - І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.

41 - І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,

42 - глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.

43 - Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.

44 - І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.

45 - 1 ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,

46 - глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.

47 - І навчав щодня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.

48 - І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него слухаючи.