WeBible

1 - Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.

2 - І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.

3 - Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.

4 - І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.

5 - І зраділи вони, й вмовились йому срібла дати.

6 - І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.

7 - Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.

8 - І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдіть та приготовте нам пасху їсти.

9 - Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?

10 - Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдіть слїдом за ним у господу, куди ввійде.

11 - І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб дасху з учениками моїми їсти?

12 - І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.

13 - Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.

14 - І, як настала година, сїв Він, й дванадцять апостолів з Ним.

15 - І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:

16 - глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.

17 - І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та поділить собі:

18 - глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.

19 - І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.

20 - Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.

21 - Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.

22 - Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!

23 - І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се мав зробити.

24 - Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.

25 - Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті що власть над ними мають, добродїяки звуть ся.

26 - Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга.

27 - Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.

28 - Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.

29 - І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,

30 - щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.

31 - Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;

32 - я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.

33 - Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.

34 - Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запів сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.

35 - І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.

36 - Рече тодї їм; А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.

37 - Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.

38 - Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволі.

39 - І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.

40 - Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.

41 - А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,

42 - глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.

43 - Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.

44 - І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.

45 - І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,

46 - і рече їм: Чого спите? уставши моліть ся, щоб не ввійшли в спокусу.

47 - Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.

48 - Ісус же рече йому: Юдо, цілуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?

49 - Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?

50 - І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.

51 - І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.

52 - Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?

53 - Як щодня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.

54 - Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.

55 - Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.

56 - Побачивши ж Його одна служниця, як сидів коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.

57 - Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.

58 - А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.

59 - І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справді і сей з Ним був, бо й Галилеець він.

60 - Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.

61 - І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.

62 - І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.

63 - А чоловіки, що держали Ісуса насьміхались із Него, бючи.

64 - І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.

65 - І иншого багато, хуливши, казали на Него.

66 - А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи:

67 - Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не пій-мете віри;

68 - коли ж і спитаю вас, не відповісте мені й не відпустите.

69 - Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сиди Божої.

70 - І сказали всі: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.

71 - Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? Самі бо чули з уст Його.