WeBible

1 - Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.

2 - Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.

3 - Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене.

4 - Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надію.

5 - Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,

6 - щоб однодушне, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

7 - Тим же приймайте один одного яко ж і Христос прийняв вас у славу Божу.

8 - Глаголю ж, що Ісус Христос став ся слугою обрізання ради істини Божої, щоб ствердити обітовання отців,

9 - а для поган - з милості, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му.

10 - І знов глаголе: Звеседїть ся, погане, з людьми Його.

11 - І знов: Хвалїть Господа, всі погане, і вихваляйте Його всі люде.

12 - І знов Ісаїя глаголе: Буде корінь Єссеїв, Той, що встане, владикувати над поганами; на Него погане вповати муть.

13 - Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнєм, силою Духа сьвятого.

14 - Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні, всякого знання, і зможете один одного навчати.

15 - Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодаті, даній менї від Бога,

16 - щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовісте Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.

17 - Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах.

18 - Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдіяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,

19 - силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовісте Христове.

20 - Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати,

21 - а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють.

22 - Тим же й був я з'упинений не раз, прийти до вас.

23 - Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт,

24 - як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподіваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтішаюсь

25 - Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим.

26 - Зводили бо Македонці та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі.

27 - Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм.

28 - Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию.

29 - Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду.

30 - Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога,

31 - щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим,

32 - щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами.

33 - Бог же впокою з усіма вами. Амінь.