WeBible

1 - І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.

2 - Як же почав ся спір і немале змаганнє Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апостолів та старших у Єрусалим ради сього питання.

3 - Вони ж, послані від церкви, проходили Финикию та Самарию, оповідуючи про наверненнє поган; і зробили великі радощі всїм братам.

4 - Прийшовши ж у Єрусалим, прийняті були від церкви і апостолів і старших, і сповістили про все, що Бог з ними зробив.

5 - Устали ж деякі з єресї Фарисейської, що увірували, кажучи, що треба обрізати їх та наказати, щоб хоронили закон Мойсеїв.

6 - І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.

7 - Як же постало велике змаганнє, вставши Петр, рече до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давніх днїв Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погане чули слово благовістя, та й увірували.

8 - І Бог, що знав серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,

9 - і не розріжнив нічого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.

10 - Тепер же чого спокутуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, ні ми не здолїли носити.

11 - Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.

12 - Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та Павел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.

13 - Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.

14 - Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.

15 - З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:

16 - Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,

17 - щоб остальні з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.

18 - Звісні од віку Богові всі діла Його.

19 - То ж суджу, що не треба тим докучати, которі від поган обернулись до Бога;

20 - а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.

21 - Мойсей бо від стародавніх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.

22 - Зводили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів мізк братами,

23 - написавши через руки їх так: Апостоли та старші і брати - братам з поган, що в Антиохиї, і Сириї і Киликиї, радуйте ся.

24 - Яко ж чули ми, що деякі з між нас вийшовши, потрівожили вас словами і захитали душі ваші, говорячи, щоб обрізувались та хоронили закон, чого ми їм не наказували;

25 - то зводилось нам, зібравшим ся однодушне вибраних мужів післати до вас з любими нашими Варнавою та Павлом,

26 - людьми, що віддавали душі свої за імя Господа нашого Ісуса Христа.

27 - Післали ми оце Юду та Силу, котрі й самі розкажуть про те словом.

28 - Зводилось бо сьвятому Духу та й нам, ніякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:

29 - щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.

30 - Послані ж прийшли в Антиохию і, зібравши громаду, подали посланнє.

31 - Прочитавши ж (ті), зраділи від сього потїшення.

32 - Юда ж та Сила, будучи самі пророками, многими словами втїшали братів і утверджували.

33 - Пробувши ж (там якийсь) час, відпущені були з упокоєм од братів до апостолів.

34 - Зводив же Сила зостатись там.

35 - Павел же та Варнава пробували в Антиохиї, навчаючи та благовіствуючи слово Господнє з многими иншими.

36 - По кількох же днях рече Павел до Варнави: Вернувшись одвідаємо братів наших по всіх городах, де проповідували ми слово Господнє, як вони мають ся.

37 - Варнава ж раяв узяти з собою Йоана, званого Марком.

38 - Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на діло.

39 - Постала ж ріжниця, так, що вони розлучились між собою; і Варнава, взявши Марка, поплив у Кипр,

40 - Павел же, вибравши Силу, пійшов, переданий благодатї Божій від братів,

41 - і проходив Сирию і Киликию, утверджаючи церкви.