WeBible

1 - А, як утихомирилась буча, покликав Павел учеників і попрощавшись, вийшов у дорогу до Македониї.

2 - Пройшовши ж ті сторони і напімнувши їх многими словами, прийшов у Грецію.

3 - Поживши ж (там) три місяці, як засіли на него Жиди, коли хотів був плисти в Сирию, надумавсь вернутись через Македонию.

4 - Товаришували йому до Азиї Сосипатр Вериєць і Солуняне Аристарх та Секунд, та Гай Дервянин, та Тимотей, і Азияне Тихик та Трофим.

5 - Сї, пійшовши попереду, підождали нас у Троядї.

6 - Ми ж поплили після опрісночних днїв із Филип, та й прибули до них за пять днів у Трояду, де пробули сім день.

7 - Первого ж дня в тижнї, як зібрались ученики на ломаннє хлїба, проповідував їм Павел, хотячи вийти назавтра, і продовжив слово до півночи.

8 - Було ж сьвітла много в гірницї, де ми зібрали ся.

9 - Сидїв же один молодець, на ймя Євтих, на вікнї, та й обняв його твердий сон; і, як Павед промовляв много, похилрзпшсь зі сну, упав з третього поверху до долу, і підняли його мертвого.

10 - Зійшовши ж Павел у низ, припав до него, й обнявши рече: Не трівожтесь, душа бо його в йому.

11 - Зійшовши ж угору, переломив хліб, і попоївши, бесідував богато аж до зорі, та й пійшов.

12 - Привели ж хлопця живого і втішились немало.

13 - Ми ж, прийшовши до корабля, поплили в Асон, хотівши звідтіля взяти Павла, так бо звелів, хотівши сам ійти пішки.

14 - Як же зійшов ся з нами в Асонї, узявши його, прибули ми в Митилену.

15 - А відпливши звідтіля, причалили ми другого дня проти Хиоса, на другий же день поплили в Самос, та, побувши в Трогилиї, другого дня прийшли в Милет.

16 - Надумавсь бо Павел плисти мимо Єфеса, щоб не гаятись в Азиї, а поспішав, коли можна, щоб йому бути в день пятидесятницї в Єрусалимі.

17 - З Милета ж, піславши в Єфес, прикликав старших церковних.

18 - Як же прийшли до него, рече їм: Ви знаєте з первого дня, як прийшов я в Азию, яким робом пробував я з вами всякого часу,

19 - служачи Господові з усякою покорою і многими слїзми і спокусами, які прилучали ся мені од Жидівського чигання,

20 - і що я ні від чого корисного не вхиляв ся, щоб не звістити вам і не навчати вас прилюдно і по домам,

21 - сьвідкуючи й Жидам і Єленянам покаяннє перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса Христа.

22 - І ось я, звязаний духом, ійду в Єрусалим, не знаючи, що в йому приключить ся мені.

23 - Тільки що Дух сьвятий по городам сьвідкує слово, що кайдани мене та муки ждуть.

24 - Та ні про що я не дбаю, й не дорога мені душа моя, аби з радістю скінчити путь мій і ту службу, що прийняв я од Господа Ісуса, щоб сьвідкувати евангелию благодати Божої.

25 - І тепер ось я знаю, що більш не бачити мете лиця мого ви всї, між котрими ходив я, проповідуючи царство Боже.

26 - Тим я сьвідкую вам сьогодні, що чистий я від крові всіх.

27 - Бо я не вхилявсь обявляти вам усяку волю Божу.

28 - Тим достерегайте себе і все стадо, в котрому вас Дух сьвятий настановив єпископами, щоб пасти церкву Божу, котру придбав кровю своєю.

29 - Я бо знаю се, що після виходу мого прийдуть вовки хижі між вас, що не пощадять стада.

30 - І з вас самих устануть люде, говорячи розворотне, щоб потягти учеників за собою.

31 - Тим пильнуйте, памятаючи, що три роки ніч і день не переставав я із слїзми напоминати кожного.

32 - А тепер передаю вас, брати, Богові і слову благодати Його, котрим може збудувати вас і дати вам наслїддє між усїма осьвяченими.

33 - Срібла або золота або одежі, - нічого не жадав я.

34 - Сами ж знаєте, що потребинам моїм і тим, хто бував зо мною, служили оці руки мої.

35 - У всьому показав я вам, що, так працюючи, треба помагати малосильним і памятати слова Господа Ісуса, що Він глаголав: Більше щасте давати, ніж приймати.

36 - І се промовивши, упав на колїна свої, і моливсь із усїма ними.

37 - Доволї ж було плачу у всіх, і, впавши на шию Павлові, цілували його,

38 - смуткуючи найбільш про те слово, що промовив, що більш не мають лиця його видїти. І провели його до корабля.