WeBible

1 - Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.

2 - І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,

3 - знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,

4 - устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.

5 - Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.

6 - Приводить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?

7 - Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.

8 - Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.

9 - Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.

10 - Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.

11 - Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.

12 - Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?

13 - Ви звете мене Учителем і Господем, і добре кажете, се бо я.

14 - Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.

15 - Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.

16 - Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.

17 - Коли се знаєте, то блаженні ви, воли робити мете се.

18 - Не про всіх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.

19 - Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я,

20 - Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.

21 - Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.

22 - Ззирались тодї між собою ученики, сумніваючись, про кого Він говорить.

23 - Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.

24 - Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.

25 - Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?

26 - Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.

27 - А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.

28 - Сього не зрозумів ніхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.

29 - Деякі бо думали, - яко ж бо скриньку мав Юда, - що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.

30 - Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.

31 - Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.

32 - Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.

33 - Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.

34 - Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.

35 - По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.

36 - Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдещ за мною.

37 - Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.

38 - Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.