WeBible

1 - Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.

2 - Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.

3 - Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.

4 - Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нічого заподїяти.

5 - Я же покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.

6 - Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.

7 - Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полічене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.

8 - Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене деред людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.

9 - Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь я перед ангелами Божими.

10 - І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.

11 - Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:

12 - бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.

13 - Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб поділив ся зо мною наслїддєм.

14 - Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?

15 - Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливості; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.

16 - Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;

17 - і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?

18 - І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.

19 - І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.

20 - Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?

21 - Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.

22 - Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тілом, чим з'одягнетесь.

23 - Душа більша їжі, а тїло одежі.

24 - Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?

25 - Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?

26 - Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?

27 - Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.

28 - Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч вкинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?

29 - І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несітесь (високо);

30 - того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.

31 - Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.

32 - Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.

33 - Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодій не приступає, анї міль не їсть.

34 - Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.

35 - Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,

36 - і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весілля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.

37 - Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих; істино глаголю вам, що піддережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.

38 - І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.

39 - Се ж знайте, що коли б знав господар, о которій годинї злодій прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.

40 - Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.

41 - Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?

42 - Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?

43 - Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.

44 - По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.

45 - Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,

46 - прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.

47 - Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.

48 - Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.

49 - Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? тільки щоб запалав уже.

50 - Хрещеннєм же маю хреститись, і як мені важко, доки се скінчить ся!

51 - Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:

52 - буде бо від нинї пятеро в одній хаті розділених, троє проти двох, і двоє проти трох.

53 - Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.

54 - Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.

55 - А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.

56 - Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?

57 - Чом же й про себе не судите право?

58 - Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то в дорозЇ дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе в темницю.

59 - Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.