WeBible

1 - І сталось одного з тих днів, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,

2 - і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?

3 - Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть мені:

4 - Хрещеннє Йоанове з неба було чи від людей?

5 - Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?

6 - Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.

7 - І відказали, що не знають, звідкіля.

8 - А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.

9 - Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.

10 - І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.

11 - І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,

12 - І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.

13 - Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.

14 - Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.

15 - І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?

16 - Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!

17 - Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?

18 - Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.

19 - І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.

20 - І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.

21 - І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.

22 - Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?

23 - Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?

24 - Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.

25 - Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.

26 - І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.

27 - Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,

28 - говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.

29 - Сім оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездітний.

30 - І взяв другий жінку, та й сей умер бездітний.

31 - І третій узяв її, та й не зоставили дітей, і повмирали.

32 - Опісля ж усїх умерла й жінка.

33 - Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сім бо мали її за жінку.

34 - І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:

35 - которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:

36 - бо ані вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.

37 - А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.

38 - Бог же не мертвих а живих, всї бо Йому живуть.

39 - Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.

40 - І більш не сьміли питати Його нї про що.

41 - Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?

42 - А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,

43 - доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.

44 - Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?

45 - Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:

46 - Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;

47 - що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.