WeBible

1 - Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.

2 - І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.

3 - І, вийшовши коло третьої години, побачив внших, що стояли на торгу без дїла,

4 - і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам, Вони й пійшли.

5 - Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.

6 - Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?

7 - Кажуть вони йому: Бо ніхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.

8 - Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.

9 - І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.

10 - Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.

11 - І взявши вони, нарекали на господаря,

12 - говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.

13 - Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривжду тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?

14 - Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.

15 - Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?

16 - Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.

17 - І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:

18 - Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;

19 - і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.

20 - Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.

21 - Він же рече до неї: Чого хочеш ? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оці два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.

22 - Озвав ся ж Ісус і рече; Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.

23 - І рече до них: Ви то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хреститиметесь; тільки ж, щоб вам сидіти по правиці в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.

24 - І почувши десять, ремствували із двох братів.

25 - Ісус же, покликавши їх, рече: ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.

26 - Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;

27 - і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,

28 - як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.

29 - І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу

30 - І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.

31 - Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.

32 - І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?

33 - Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.

34 - Вмилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.