WeBible

1 - Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насіння Авраамового, із роду Беняминового.

2 - Не відопхнув Бог людей своїх, котрих перше знав. Хиба не відаєте, що про Ілию глаголе писаннє? як він обертаєть ся до Бога проти Їзраїля глаголючи:

3 - Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї.

4 - Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.

5 - Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодаті.

6 - Коли ж по благодаті, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по ділам, то більш нема благодаті; ато дїло не було б уже більш дїлом.

7 - Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,

8 - (яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.

9 - І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.

10 - Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.

11 - Глаголю й питаю теперь: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасеннє поганам, щоб завдати їм зависти.

12 - Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх?

13 - Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,

14 - чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.

15 - Коли бо відкинуттє їх примиреннє сьвітові, що ж (буде) прийняттє, коли не життє з мертвих?

16 - Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.

17 - Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,

18 - то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.

19 - Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.

20 - Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.

21 - Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.

22 - Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.

23 - І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищепляться; здолїе бо Бог знов прищепити їх.

24 - Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природі, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природі прищеплять ся до своєї сливини.

25 - Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.

26 - І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожже від Якова;

27 - і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.

28 - По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.

29 - Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.

30 - Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,

31 - так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуваннє і їх помилувано.

32 - Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.

33 - О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не досліджені дороги Його!

34 - Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був?

35 - або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому?

36 - Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.