WeBible

1 - Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсіяні: Витайте.

2 - Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,

3 - знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;

4 - терпіннє ж нехай мав звершене діло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.

5 - Коли ж у кого з вас недостав премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всім щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.

6 - Нехай же просить вірою, нічого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбивав.

7 - Нехай бо не думав такий чоловік, що прийме що від Бога.

8 - Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.

9 - Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,

10 - а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.

11 - Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.

12 - Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.

13 - Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокутує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нікого.

14 - Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.

15 - Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.

16 - Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.

17 - Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.

18 - Схотів бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.

19 - Тим же, браттє моє любе, нехай і буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.

20 - Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.

21 - Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.

22 - Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.

23 - Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.

24 - Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.

25 - Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробував в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель діла; такий буде щасливий у дїланню своїм.

26 - Коли хто думав, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.

27 - Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.