WeBible

1 - Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

2 - Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

3 - Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

4 - Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

5 - Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

6 - бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

7 - Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

8 - Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

9 - Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

10 - Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

11 - Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 - бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

13 - Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

14 - За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

15 - В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 - Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 - Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

18 - Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

19 - Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 - Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

21 - тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

22 - знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

23 - Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!

24 - Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

25 - Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

26 - І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

27 - Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

28 - Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

29 - Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!