WeBible

О, ви нерозумні гала́ти! Хто вас звів не кори́тися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакре́слений був, як ніби між вами розп'я́тий?

Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли́ Духа ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?

Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите́ тепер тілом?

Чи ви так багато терпіли нада́рмо? Коли б тільки надармо!

Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, — чи чинить ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?

Так як Авраа́м „був увірував в Бога, — і це залічено за праведність йому“.

Тож знайте, що ті, хто від віри, — то сини Авраа́мові.

І Писа́ння, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовісти́ло Авраамові: „Благосло́вляться в тобі всі наро́ди!“

Тому́ ті, хто від віри, бу́дуть поблагосло́влені з вірним Авраамом.

А всі ті, хто на діла Зако́ну покладається, — вони під прокля́ттям. Бо написано:, Прокля́тий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Зако́ну, щоб чинити оте!“

А що перед Богом Зако́ном ніхто не виправдується, то це ясно, бо „праведний житиме вірою“.

А Зако́н не від віри, але „хто чинитиме те, той житиме ним“.

Христос відкупив нас від прокля́ття Зако́ну, ставши прокля́ттям за нас, бо написано: „Прокля́тий усякий, хто ви́сить на дереві“,

щоб Авраамове благослове́ння в Ісусі Христі поши́рилося на поган, щоб обі́тницю Духа прийняти нам вірою.

Браття, кажу́ я по-лю́дському: навіть лю́дського затве́рдженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.

А обі́тниці да́ні були Авраамові й насінню його. Не говориться: „і насінням“, як про багатьох, але як про одно́го: „і Насінню твоєму“, яке є Христос.

А я кажу́ це, що заповіту, від Бога затве́рдженого, Зако́н, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обі́тницю він зруйнував.

Бо коли від Зако́ну спадщина, то вже не з обі́тниці; Авраамові ж Бог дарував із обі́тниці.

Що ж Зако́н? Він був даний з причини пере́ступів, аж поки при́йде Насіння, якому обі́тниця да́на була́; він учинений був анголами рукою посере́дника.

Але посере́дник не є для одно́го, Бог же один.

Отож, чи ж Зако́н проти Божих обі́тниць? Зо́всім ні! Якби бо був да́ний Зако́н, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Зако́ну!

Та все зачинило Писа́ння під гріх, щоб віруючим була да́на обі́тниця з віри в Ісуса Христа.

Але поки прийшла віра, під Зако́ном стере́жено нас, за́мкнених до при́ходу віри, що мала об'яви́тись.

Тому то Зако́н вихо́вником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.

А як віра прийшла, то вже ми не під вихо́вником.

Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!

Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягну́лися!

Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, — бо всі ви один у Христі Ісусі!

А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обі́тницею спадкоємці.