WeBible

1 - А Йов відповів та й сказав:

2 - „Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви!

3 - Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш?

4 - I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас,

5 - уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

6 - Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене?

7 - Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив,

8 - і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє!

9 - Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене...

10 - Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене:

11 - Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́.

12 - Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

13 - Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю.

14 - Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч.

15 - Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову.

16 - Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь,

17 - хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя!

18 - Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, —

19 - бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́.

20 - Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть,

21 - і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, —

22 - бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь.