WeBible

1 - І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 - „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

3 - Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

4 - Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

5 - Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

6 - Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!

7 - Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.

8 - А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.

9 - Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

10 - тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,

11 - твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.

12 - Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!

13 - А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?

14 - Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.

15 - Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,

16 - що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,

17 - що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“

18 - А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!

19 - Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:

20 - „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“

21 - Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

22 - Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

23 - Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

24 - І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

25 - і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

26 - Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

27 - будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

28 - А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.

29 - Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.

30 - Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.