WeBible

1 - І говорив Елі́гу та й сказав: „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3 - Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

4 - Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

5 - Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

6 - Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

7 - Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

8 - і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

9 - Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

10 - Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11 - Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

12 - Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

13 - Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

14 - Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

15 - всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

16 - Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17 - Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

18 - Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

19 - Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

20 - за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

21 - Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

22 - немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

23 - Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

24 - Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

25 - Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

26 - Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

27 - за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28 - щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

29 - Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

30 - щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

31 - Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

32 - Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

33 - Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34 - Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35 - „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

36 - О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37 - бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.