WeBible

1 - Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —

2 - наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!

3 - Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!

4 - Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.

5 - У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!

6 - До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!

7 - Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!

8 - Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.

9 - Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.

10 - Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,

11 - Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.

12 - Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.

13 - Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.

14 - Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,

15 - втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.

16 - Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —

17 - тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,

18 - через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.

19 - Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:

20 - Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

21 - Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!

22 - Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?