WeBible

1 - Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,

2 - як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,

3 - тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,

4 - щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.

5 - За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.

6 - І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.

7 - А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.

8 - І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,

9 - за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.

10 - Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.

11 - І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.

12 - І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.

13 - А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.

14 - І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.

15 - Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.

16 - І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.

17 - І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.

18 - І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.

19 - А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.

20 - І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“

21 - А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.

22 - Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.

23 - І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.

24 - А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

25 - „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“

26 - А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,

27 - до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.

28 - І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“

29 - Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.

30 - А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!

31 - І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.

32 - Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.

33 - І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.

34 - А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“

35 - І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!

36 - А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

37 - Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“

38 - А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.

39 - Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.

40 - І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.

41 - Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,

42 - і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!

43 - І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

44 - Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!

45 - Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“

46 - А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,

47 - і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

48 - що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,

49 - бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,

50 - і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!

51 - Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!

52 - Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,

53 - удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!

54 - Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,

55 - як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“

56 - І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.

57 - А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.

58 - І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.

59 - І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.

60 - І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“

61 - А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“

62 - І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?

63 - Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.

64 - І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!

65 - І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.

66 - А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.

67 - Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

68 - „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

69 - Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,

70 - як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,

71 - що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 - що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

73 - що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,

74 - щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

75 - у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

76 - Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,

77 - щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,

78 - через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

79 - щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“

80 - А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.