WeBible

1 - І сталось одно́го з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Нови́ну звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

2 - та й до Нього промовили, кажучи: „Скажи нам, якою вла́дою Ти чиниш оце? Або хто Тобі вла́ду цю дав?“

3 - І промовив до них Він у відповідь: „Запитаю й Я вас одну річ, — і відповідайте Мені:

4 - Іванове хрищення з неба було́, чи від людей?“

5 - Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „З неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

6 - А як скажемо: „Від людей“, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переко́нані, що Іван — то пророк“.

7 - І вони відповіли, що не знають, ізвідки.

8 - А Ісус відказав їм: „То й Я не скажу́ вам, якою вла́дою Я це чиню́“.

9 - І Він розповідати почав людям при́тчу оцю. „Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винаря́м, та й відбув на час довший.

10 - А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб дали йому частку з плоді́в виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

11 - І знову послав він до них раба і́ншого, а вони й того збили й знева́жили, — та й відіслали ні з чим.

12 - І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

13 - Сказав тоді пан виноградника: „Що́ маю робити? Пошлю свого сина улю́бленого, — може його посоро́мляться“.

14 - Винарі́ ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, щоб спа́дщина наша була́“.

15 - І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що́ ж зробить їм пан виноградника?

16 - Він при́йде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть“. Слухачі ж повіли́: „Нехай цього не станеться!“

17 - А Він глянув на них та й сказав: „Що ж оце, що написане: „Камінь, що його будівничі відкинули, той нарі́жним став каменем!

18 - Кожен, хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде́, — то розчавить його́“.

19 - А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись наро́ду. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

20 - І вони слідкували за Ним, і підіслали підгля́дачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й вла́ді намісника.

21 - І вони запитали Його та сказали: „Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обли́ччя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

22 - Чи годи́ться давати податок для ке́саря, чи ні?“

23 - Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: „Чого ви Мене випробо́вуєте?

24 - Покажіте дина́рія Мені. Чий образ і напис він має?“ Вони відказали: „Кесарів“.

25 - А Він їм відказав: „Тож віддайте ке́сареве — ке́сареві, а Богові — Боже!“

26 - І не могли вони перед людьми́ зловити на слові Його. І дивува́лись вони з Його відповіді, та й замовкли.

27 - І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресі́ння, і запитали Його,

28 - та сказали: „Учителю, Мойсей написав нам: „Як умре кому брат, який має дружи́ну, а помре бездітний, — то нехай його брат візьме дружи́ну, і відно́вить насіння для брата свого“.

29 - Було ж сім братів. І перший, узявши дружи́ну, бездітний умер.

30 - І другий узяв був ту дружи́ну, та й той вмер бездітний.

31 - І третій узяв був її, так само й усі се́меро, — і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

32 - А по всіх умерла й жінка.

33 - А в воскресі́нні котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружину її“.

34 - Ісус же промовив у відповідь їм: „Женяться й заміж виходять сини цього віку.

35 - А ті, що будуть достойні того віку й воскресі́ння з мертвих, — не будуть ні женитись, ні заміж вихо́дити,

36 - ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони ангола́м, і вони сини Божі, синами воскресі́ння бувши.

37 - А що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі, — коли він назвав Господа „Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим“.

38 - Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.“

39 - Дехто ж із книжників відповіли та сказали: „Учителю, — Ти добре сказав!“

40 - І вже не насмілювалися питати Його ні про що́.

41 - І сказав Він до них: „Як то кажуть, що Христос син Давидів?

42 - Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене,

43 - поки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

44 - Отже, Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“

45 - І, як увесь наро́д слухав, Він промовив до учнів Своїх:

46 - „Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на бенке́тах,

47 - що вдови́ні хати́ поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“