WeBible

1 - І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмо́ві.

2 - Він же промовив у відповідь їм: „Чи бачите ви все оце? Поправді кажу́ вам: Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

3 - Коли ж Він сидів на Оли́вній горі, підійшли Його учні до Нього само́тньо й спитали: „Скажи нам, — коли станеться це? І яка буде ознака прихо́ду Твого й кінця віку?“

4 - Ісус же промовив у відповідь їм: „Стережіться, щоб вас хто не звів!

5 - Бо багато хто при́йде в Ім'я́ Моє, кажучи: „Я Христос“. І зведуть багатьох.

6 - Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки́, — глядіть, не лякайтесь, бо „статись належить тому“. Але це не кінець ще.

7 - Бо „повстане наро́д на народ, і царство на царство“, і голод, мор та землетруси настануть місця́ми.

8 - А все це — поча́ток терпінь породільних.

9 - На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть нена́видіти всі народи за Ймення Моє.

10 - І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один о́дного будуть, і один о́дного будуть нена́видіти.

11 - Постане багато фальшивих пророків, — і зведу́ть багатьо́х.

12 - І через розрі́ст беззаконства любов багатьох охоло́не.

13 - А хто витерпить аж до кінця, — той буде спасе́ний!

14 - І проповідана буде ця Євангелія Царства по ці́лому світові, на свідо́цтво наро́дам усім. І тоді при́йде кінець!

15 - Тож, коли ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, — хто читає, нехай розуміє, —

16 - тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

17 - Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого́.

18 - І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

19 - Горе ж вагі́тним і тим, хто годує грудьми́, за днів тих!

20 - Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.

21 - Бо скорбо́та велика настане тоді, „якої не було́ з первопо́чину світу аж досі“ й не бу́де.

22 - І коли б не вкороти́лись ті дні, не спаслася б ніяка люди́на; але через ви́браних дні ті вкоро́тяться.

23 - Тоді, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут" чи „Отам“, — не йміть віри.

24 - Бо постануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели́ б, коли б можна, і ви́браних.

25 - Оце Я наперед вам сказав.

26 - А коли скажуть вам: „Ось Він у пустині“ — не виходьте, „Ось Він у криївках“ — не вірте!

27 - Бо як бли́скавка та вибігає зо схо́ду, і з'являється аж до за́ходу, так буде і при́хід Сина Лю́дського.

28 - Бо де труп, — там зберуться орли́.

29 - І зараз, по скорботі тих днів, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла“, і зорі попа́дають з неба, і сили небесні пору́шаться.

30 - І того ча́су на небі з'я́виться знак Сина Лю́дського, і тоді „заголосять всі зе́мні племе́на“, і побачать вони „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах небесних" із великою поту́гою й славою.

31 - І пошле анголі́в Своїх Він із голосним сурмови́м гуком, і зберуть Його ви́браних — „від вітрі́в чотирьох, від кінців неба аж до кі́нців його“.

32 - Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і ки́неться листя, то ви знаєте, що близько вже літо.

33 - Так і ви: коли все це побачите, знайте, що бли́зько, — під дверима!

34 - Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.

35 - Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!

36 - А про день той й годину не знає ніхто: ані анголи́ небесні, ані Син, — лише́ Сам Отець.

37 - Як було за днів Но́євих, так буде і при́хід Сина Лю́дського.

38 - Бо так само, як за днів до пото́пу всі їли й пили, женилися й заміж вихо́дили, аж до дня, „коли Ной увійшов до ковче́гу“,

39 - і не знали, аж поки пото́п прийшов та й усіх забрав, — так буде і при́хід Сина Лю́дського.

40 - Будуть двоє на полі тоді, — один ві́зьметься, а другий поли́шиться.

41 - Дві будуть молоти на жо́рнах, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.

42 - Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня при́йде Господь ваш.

43 - Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й сторожі при́йде зло́дій, то він пильнував би, і підкопа́ти свого дому не дав би.

44 - Тому бу́дьте готові й ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!

45 - Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челя́дниками давати своєчасно поживу для них?

46 - Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!

47 - Поправді кажу́ вам, що над ці́лим маєтком своїм він поставить його.

48 - А як той злий раб скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“,

49 - і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яни́цями,

50 - то пан того раба при́йде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.

51 - І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!