WeBible

1 - Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!

2 - Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,

3 - і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!

4 - Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.

5 - Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —

6 - не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!

7 - Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.

8 - Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!

9 - Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!

10 - Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!

11 - Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.

12 - Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!

13 - Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.

14 - З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.

15 - Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.

16 - Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!

17 - Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!

18 - Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!

19 - На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

20 - Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.

21 - Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.

22 - Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!

23 - Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,

24 - і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!

25 - Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!

26 - Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!

27 - Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.

28 - Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

29 - Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!

30 - Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.

31 - До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!

32 - Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.

33 - Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!

34 - Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!

35 - Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.

36 - Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.

37 - Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!

38 - Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

39 - Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.

40 - Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!

41 - І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,

42 - і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!

43 - І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!

44 - А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!

45 - І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.

46 - І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!

47 - І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

48 - і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!

49 - Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.

50 - Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.

51 - Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!

52 - Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!

53 - Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!

54 - Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.

55 - Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!

56 - Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.

57 - Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.

58 - Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

59 - Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.

60 - Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.

61 - Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.

62 - Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.

63 - Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!

64 - Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!

65 - Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

66 - Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!

67 - Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

68 - Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!

69 - Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.

70 - Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.

71 - Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!

72 - Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

73 - Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!

74 - Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!

75 - Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.

76 - Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.

77 - Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.

78 - Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.

79 - До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.

80 - Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!

81 - Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!

82 - За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“

83 - Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.

84 - Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?

85 - Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.

86 - Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!

87 - Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!

88 - Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

89 - Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.

90 - З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —

91 - усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

92 - Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!

93 - Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.

94 - Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!

95 - Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.

96 - Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!

97 - Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!

98 - Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!

99 - Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!

100 - Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!

101 - Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.

102 - Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.

103 - Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!

104 - Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!

105 - Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.

106 - Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.

107 - Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!

108 - Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!

109 - У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.

110 - Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.

111 - Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.

112 - Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.

113 - Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.

114 - Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.

115 - Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!

116 - За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!

117 - Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!

118 - Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.

119 - Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.

120 - Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!

121 - Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.

122 - Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.

123 - Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.

124 - Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!

125 - Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!

126 - Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.

127 - Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.

128 - Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!

129 - Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.

130 - Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.

131 - Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.

132 - Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.

133 - Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.

134 - Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!

135 - Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!

136 - Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.

137 - Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,

138 - бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!

139 - Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.

140 - Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.

141 - Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.

142 - Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.

143 - Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!

144 - Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!

145 - Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!

146 - Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!

147 - Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.

148 - Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.

149 - Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!

150 - Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,

151 - та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!

152 - Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!

153 - Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!

154 - Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

155 - Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.

156 - Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!

157 - Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!

158 - Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.

159 - Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!

160 - Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.

161 - Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.

162 - Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.

163 - Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!

164 - Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.

165 - Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.

166 - На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.

167 - Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.

168 - Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!

169 - Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

170 - Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!

171 - Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.

172 - Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.

173 - Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.

174 - Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!

175 - Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!

176 - Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!