WeBible

2 - Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?

3 - Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.

4 - Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —

5 - їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,

6 - що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!

7 - Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —

8 - нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,

9 - бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

10 - Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!

11 - А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!

12 - І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“