WeBible

1 - А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.

2 - І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.

3 - Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4 - Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“

5 - І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

6 - Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“

7 - І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!

8 - І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9 - Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

10 - І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

11 - А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

12 - І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?

13 - „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

14 - Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

15 - Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!

16 - І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.

17 - А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.

18 - А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

19 - Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

20 - щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

21 - що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

22 - Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“

23 - „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.

24 - Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

25 - Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“

26 - Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“