WeBible

1 - А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 - І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 - І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 - І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 - А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 - І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 - І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 - І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 - І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 - I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 - Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 - І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 - І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 - І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 - І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 - І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 - І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 - Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 - І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 - І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 - І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 - І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 - А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 - І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 - І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 - І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 - І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 - І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 - І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 - А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 - Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 - І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 - А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 - І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.