WeBible

А третього дня весі́лля справляли в Кані́ Галілейській, і була там Ісусова мати.

На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його.

Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: „Не мають вина!“

Ісус же відказує їй: „Що тобі, жо́но, до Мене? Не прийшла ще година Моя!“

А мати Його до слуг каже: „Зробіть усе те, що́ Він вам скаже!“

Було тут шість камінних посу́дин на воду, що стояли для очи́щення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.

Ісус каже до слуг: „Напо́вніть водою посу́дини“. І їх поналива́ли вще́рть.

І Він каже до них: „Тепер зачерпні́ть, і занесіть до весільного ста́рости“. І занесли.

Як весільний же ста́роста скуштува́в воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, — знали ж слу́ги, що води наливали, — то староста кличе тоді молодо́го

та й каже йому: „Кожна люди́на подає перше добре вино, а як понапива́ються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг“.

Такий поча́ток чудам зробив Ісус у Кані́ Галілейській, — і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його.

Після цього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Капернау́му, і там перебули небагато днів.

А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус.

І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міня́льники.

І, зробивши бича́ з мотузкі́в, Він вигнав із храму всіх, — вівці й воли, а міня́льникам гроші розси́пав, і попереверта́в їм столи́.

І сказав продавця́м голубів: „Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торго́вого!

Тоді учні Його згадали, що написано: „Ревність до дому Твого з'їдає Мене!“

І обізва́лись юдеї й сказали Йому: „Яке нам знаме́но покажеш, що Ти можеш робити таке?“

Ісус відповів і промовив до них: „Зруйнуйте цей храм, — і за три дні Я поставлю його!“

Відказали ж юдеї: „Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три́ дні поставиш його?“

А Він говорив про храм тіла Свого.

Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писа́ння та в слово, що сказав був Ісус.

А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Йме́ння, побачивши чуда Його, що чинив.

Але Сам Ісус їм не звіря́вся, бо Сам знав усіх,

і потреби не мав, щоб хто сві́дчив Йому про люди́ну, — бо знав Сам, що в люди́ні було.