WeBible

1 - Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.

2 - А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.

3 - Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

4 - Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське.

5 - А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“

6 - Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.

7 - Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.

8 - Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:

9 - „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві риби, але що́ то на бе́зліч таку!“

10 - А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

11 - А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

12 - І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.

13 - І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.

14 - А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“

15 - Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.

16 - А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

17 - І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.

18 - Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.

19 - Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.

20 - Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“

21 - І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.

22 - А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.

23 - А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

24 - Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.

25 - І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“

26 - Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправці кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.

27 - Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть вам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“.

28 - Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“

29 - Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.

30 - А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“

31 - Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.

32 - А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

33 - Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.

34 - А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“

35 - Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.

36 - Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

37 - Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

38 - Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

39 - Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.

40 - Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“.

41 - Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.

42 - І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“

43 - А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!

44 - Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.

45 - У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

46 - Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

47 - Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має.

48 - Я — хліб життя!

49 - Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.

50 - То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.

51 - Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“.

52 - Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“

53 - І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

54 - Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня.

55 - Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.

56 - Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.

57 - Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

58 - То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“

59 - Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

60 - А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“

61 - А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?

62 - А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

63 - То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

64 - Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

65 - І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“.

66 - Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

67 - І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“

68 - Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного.

69 - Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“

70 - Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.

71 - Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х.