WeBible

1 - Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.

2 - А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.

3 - І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

4 - Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.

5 - Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

6 - А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.

7 - Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.

8 - Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.

9 - Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

10 - Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.

11 - А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“

12 - І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.

13 - Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

14 - У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

15 - І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“

16 - Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.

17 - Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.

18 - Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.

19 - Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“

20 - Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“

21 - Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.

22 - Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

23 - Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?

24 - Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“

25 - Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?

26 - Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

27 - Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.

28 - І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

29 - Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“

30 - Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.

31 - А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“

32 - Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

33 - Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.

34 - Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.

35 - Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?

36 - Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“

37 - А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!

38 - Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.

39 - Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

40 - А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“

41 - Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?

42 - Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“

43 - Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

44 - А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.

45 - І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“

46 - Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.

47 - А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?

48 - Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?

49 - Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“

50 - Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:

51 - „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“

52 - Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.

53 - І до дому свого́ пішов кожен.