WeBible

1 - І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.

2 - І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

3 - „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

4 - Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.

5 - Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.

6 - Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.

7 - Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.

8 - Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.

9 - Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.

10 - Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.

11 - Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.

12 - Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

13 - Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

14 - Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.

15 - І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.

16 - Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

17 - Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.

18 - Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.

19 - Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.

20 - Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!

21 - Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.

22 - А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній.

23 - Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —

24 - залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.

25 - Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.

26 - Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга !

27 - Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.

28 - А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.

29 - Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.

30 - І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.

31 - Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.

32 - А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.

33 - Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.

34 - А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;

35 - ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;

36 - не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.

37 - Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.

38 - Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.

39 - А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.

40 - А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.

41 - А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.

42 - Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.

43 - Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.

44 - А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

45 - щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

46 - Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?

47 - І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?

48 - Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!