Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!