„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“

хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,

і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!

Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,

голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.

І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.

Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!

Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,

бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.

Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,

і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!

І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.

Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!

Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,

і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —

Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!

Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,

і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!

Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —

вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!

Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,

до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!

Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!

Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.

Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!

Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!

Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,

плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.

Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,

і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,

і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!

І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!

Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.

Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.

Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.

Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!