Свої о́чі я зво́джу до Тебе, що на небеса́х пробува́єш!

Ото бо, як очі рабів до руки́ їх панів, як очі неві́льниці — до руки́ її пані, отак наші очі до Го́спода, нашого Бога, аж поки не зми́лується Він над нами!

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо пого́рди ми до́сить наси́тились!

Душа наша наси́тилась до́сить собі: від безпе́чних — нару́ги, від пи́шних — пого́рди!