WeBible

2 - На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді!

3 - Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!

4 - Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!

5 - Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!

6 - У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди!

7 - Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.

8 - Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,

9 - і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!

10 - Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє,

11 - бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості!

12 - Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!

13 - Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина.

14 - Бо чую багато шепта́ння, страха́ння навко́ло, як змовляються ра́зом на мене, — вони замишляють забрати мою душу,

15 - а я покладаю наді́ю на Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти мій Бог!“

16 - В Твою руку кладу́ свою долю, — Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслі́дників!

17 - Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

18 - Господи, щоб не бути мені посоро́мленим, що кличу до Тебе! Нехай посоро́млені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шео́лу,

19 - нехай заніміють облу́дні уста́, що гидо́ту говорять на праведного із пихо́ю й погордою!

20 - Яка величе́зна Твоя доброта́, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку пригото́вив для тих, хто на Тебе наді́ється перед лю́дськими синами!

21 - Ти їх у засло́ні обличчя Свого́ заховаєш від лю́дських тене́т, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

22 - Благослове́нний Госпо́дь, що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!

23 - А я говорив у своїм побенте́женні: „Я відрі́заний з-перед оче́й Твоїх!“ Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.

24 - Любіть Господа, усі святії Його, — стереже́ Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

25 - Будьте сильні, і хай буде міцне́ ваше серце, усі, хто наді́ю поклада́є на Господа!