Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.

Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —

ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!

Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати !

Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.

Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:

що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!

Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.

Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,

нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!

А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!