Уся земле, — покли́куйте Богові:
2Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі́ має ві́дданий бути обі́т!
3Ти, що моли́тви вислу́хуєш, всяке тіло до Тебе прихо́дить!
4Справи грішні зробились сильніші від нас, — Ти наші гріхи пробача́єш!
5Блаженний, кого вибираєш Ти та наближа́єш, — в осе́лях Твоїх спочива́ти той буде! наси́тимось ми добром дому Твого́, найсвятішим із храму Твого́!
6Грізні ре́чі Ти відповіда́єш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кі́нців землі та су́щих далеко на морі,
7що гори ставиш Своєю силою, підпере́заний міццю,
8що втихоми́рюєш гу́ркіт морів, їхніх хвиль та га́лас наро́дів.
9І будуть боятись озна́к Твоїх ме́шканці кі́нців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід пора́нку й де вечір.
10Ти відві́дуєш землю та по́їш її, Ти збагачуєш щедро її, — по́вний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, — бо Ти так пригото́вив її!
11Ти ріллю її наси́чуєш во́гкістю, вирі́внюєш гру́ддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш росли́нність її!
12Ти добром Своїм рік вкороно́вуєш, і стежки́ Твої кра́плями то́вщу течу́ть!
13Пасови́ська пустині сплива́ються кра́плями, і радістю підпереза́лись узгі́р'я!
14Луги́ зодягнулись ота́рами, а долини покрилися збіжжям, — гука́ють вони та співають!