WeBible

2 - Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!

3 - Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.

4 - „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:

5 - Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! Се́ла.

6 - І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,

7 - бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

8 - Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!

9 - Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!

10 - Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.

11 - Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.

12 - Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!

13 - Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.

14 - Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!

15 - Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!

16 - Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

17 - Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,

18 - бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,

19 - бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!

20 - Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:

21 - знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,

22 - щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!

23 - Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,

24 - — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!

25 - Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —

26 - і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.

27 - Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“

28 - Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.

29 - Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,

30 - і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!

31 - Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,

32 - коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,

33 - тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!

34 - А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,

35 - не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!

36 - Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:

37 - повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,

38 - як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. Се́ла.

39 - А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —

40 - Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,

41 - всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!

42 - Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.

43 - Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,

44 - і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.

45 - Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

46 - скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! Се́ла.

47 - Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

48 - Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?

49 - Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? Се́ла.

50 - Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

51 - Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,

52 - якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!

53 - Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!