Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.

Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.

Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.

А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.

А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.

Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,

а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“

І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“

І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“

І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“

Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого!

І я про вас сам пересві́дчений, браття мої, що й самі ви повні до́брости, напо́внені всяким знання́м, і можете й один о́дного навчати.

А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога,

щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим.

Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,

бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином,

силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка.

При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій,

але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“

Тому́ часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.

А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас,

коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути.

А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,

бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.

Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.

Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії.

І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння.

Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — помагайте мені в моли́твах за мене до Бога,

щоб мені ви́зволитися від неслухня́них в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була́ приємна святим,

щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочи́ти з вами!

А Бог миру нехай буде зо всіма́ вами. Амі́нь.