коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї

Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої!

Обмий мене зо́всім з мого беззако́ння, й очи́сти мене від мого гріха́,

бо свої беззако́ння я знаю, а мій гріх передо мною пості́йно.

Тобі, одно́му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́нний у су́ді Своїм.

Отож я в беззако́нні наро́джений, і в гріху́ зачала́ мене мати моя.

Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені.

Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу.

Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в.

Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй.

Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́.

Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.

Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене.

Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе.

Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість!

Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,

бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде.

Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже!

Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, —

тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців!