А щодо духовних да́рів, то не хо́чу я, браття, щоб не відали ви.
Знаєте, що коли ви поганами були́, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
Тому́ то кажу́ вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: „Нехай ана́тема буде на Ісуса“, і не може сказати ніхто: „Ісус — то Госпо́дь“, як тільки Духом Святим.
Є різниця між да́рами ми́лости, Дух же той Самий.
Є й різниця між служі́ннями, та Господь той же Самий.
Є різниця й між ді́ями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
І кожному дається ви́явлення Духа на ко́ристь.
Одно́му бо Духом дається слово мудрости, а дру́гому слово знання́ тим же Духом,
а іншому віра тим же Духом, а іншому да́ри вздоро́влення тим же Духом,
а іншому ро́блення чуд, а іншому пророкува́ння, а іншому розпізнава́ння ду́хів, а тому різні мови, а іншому вия́снення мов.
А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче.
Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж чле́ни ті́ла, хоч їх багато, то тіло одне, — так і Христос.
Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, — чи то юдеї, чи ге́ллени, чи раби, чи то вільні, — і всі ми напо́єні Духом одним.
Бо тіло не є один член, а багато.
Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, — то хіба через це не від тіла вона?
І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, — то хіба через це не від тіла воно?
Коли б оком було ці́ле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?
Та нині Бог розкла́в чле́ни в тілі, кожного з них, як хотів.
Якби всі одним чле́ном були́, — то де тіло було б?
Отож, тепер чле́нів багато, — та тіло одне.
Бо око не може сказати руці: „Ти мені непотрібна“; або голова знов нога́м: „Ви мені непотрібні“.
Але чле́ни тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.
А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,
а нашим пристойним того не — потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,
щоб поді́лення в тілі не було́, а щоб чле́ни одна́ково дбали один про о́дного.
І коли те́рпить один член, то всі чле́ни з ним те́рплять; і коли один член пошано́ваний, то всі члени з ним тішаться.
І ви — тіло Христове, а зосібна — ви чле́ни!
А інших поставив Бог у Церкві поперше — апо́столами, подруге — проро́ками, потрете — учителя́ми, потім дав сили, також да́ри вздоро́влення, допомо́ги, управлі́ння, різні мови.
Чи ж усі апо́столи? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?
Чи ж усі мають да́ри вздоро́влення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясня́ють?
Тож дбайте ре́вно про ліпші да́ри́, а я вам покажу́ путь іще кращу!
