коли він підпалив був Ара́м двох річо́к і Ара́м Цови́, і коли вернувся Йоав і побив Едо́ма в Соляній долині, дванадцять тисяч.
Боже, покинув Ти нас, розпоро́шив Ти нас, Ти нагні́вався був, — поверни́ся ж до нас!
Ти землею затряс, і її розірвав, — уздоров же ула́мки її, бо вона захита́лась!
Ти вчинив, що наро́д Твій побачив тяжке́, напоїв нас отру́тним вином.
Ти дав пра́пора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Се́ла.
Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!
У святині Своїй Бог промовив: „Нехай розвеселю́сь, — розділю́ Я Сихе́м і долину Сукко́тську поміряю!
Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.
Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“
Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто́ до Едо́му мене попрова́дить?
Хіба́ ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не ви́йдеш вже, Боже?
Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
Ми мужність ви́явимо в Бозі, — і Він пото́пче противників наших!
