Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, — Се́ла,
то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
„Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! Се́ла.
Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
„Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, — Се́ла,
що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!
