Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, — повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,
і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість.
Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в.
Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння,
так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени.
І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри,
а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння,
коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю!
Любов нехай буде нелицемірна; нена́видьте зло та тулі́ться до доброго!
Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною!
У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві,
тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,
беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців!
Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!
Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!
Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“
Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́!
Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́!
Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“.
Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову.
Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!
