Боже слави моєї, не будь мовчазли́вий,

бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!

І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,

обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,

вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!

Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!

Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!

Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!

І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!

Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!

Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!

Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —

во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!

Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!

Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!

Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!

Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!

А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,

бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!

Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!

Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,

і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.

Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!

Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!

Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,

бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!