Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!